Проект закону України «Про індустріальні (промислові) парки». Інвестиційний сайт Київської області. Україна.

Цей Закон визначає правові засади створення та функціонування індустріальних (промислових) парків на території України (далі - промислові парки).

Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Індустріальний (промисловий) парк – частина території України розміщена на одній, або декількох земельних ділянках, розташованих в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, площею від 20 до 700 га у межах якої керуюча компанія індустріальним (промисловим) парком формує комплекс об'єктів виробничої інфраструктури (електро-, газо-, водопостачання, водовідведення, телекомунікації тощо) та надання супутніх послуг (охорона, транспортні послуги тощо), з метою залучення інвесторів для провадження ними виробничої, науково-дослідної, іншої господарської діяльності на цій території.
титульний промисловий парк – це промисловий парк, який повністю відповідає вимогам пункту 1 статті 1 цього Закону та отримав спеціальний статус “Титульний парк” у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
суб'єкти промислового парку – суб”єкти господарювання, які безпосередньо розміщені і здійснюють свою діяльність на території парку, а саме: юридичні особи України зареєстровані у встановленому законодавством порядку районною державною адміністрацією чи виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення, на землях яких розташований такий парк, або представництва іноземних компаній, акредитовані на території України в порядку, встановленому законом;
керуюча компанія - юридична особа, утворена та зареєстрована у встановленому законодавством порядку районною державною адміністрацією чи виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення, на землях яких розташовано індустріальний (промисловий) парк, яка володіє правом власності або є орендарем земельної ділянки, реалізує проект заснування і розвитку промислового парку та здійснює управління ним;
проект заснування і розвитку промислового парку – це належним чином оформлений документ, який містить комплекс визначених (за змістом та у часі) взаємоузгоджених заходів, спрямованих на формування та забезпечення функціонування промислового парку, (облаштування земельної ділянки, залучення та розміщення на його території суб'єктів підприємницької діяльності, надання їм комплексу інфраструктурних і супутніх послуг);
облаштування території промислового парку – це сукупність дій керуючої компанії, спрямованих на: будівництво доріг та складської інфраструктури; формування мереж комунікацій; будівництво потужностей з електро-, водо-, газо-, теплопостачання, водовідведення та каналізації, очистки води, повітря, утилізації промислових відходів; створення парковочних зон; будівництво систем та об`єктів пожежної безпеки; формування “зеленої зони”; розміщення необхідних бізнес-структур (діловий центр, адміністрація, банківські, страхові компанії тощо) та об`єктів соціально-побутового призначення (місця відпочинку, харчування і т.п.), що в сукупності має забезпечити створення належних умов для залучення на територію парку його суб'єктів.
Стаття 2. Мета створення промислових парків
Метою створення промислових парків є запровадження нових моделей залучення інвестицій у виробничу та іншу господарську діяльність, забезпечення диверсифікації наявної структури виробництва регіону, розвиток сучасної виробничої та ринкової інфраструктури, підтримка економічного зростання територій.

Стаття 3. Законодавство, що діє на території промислового парку
На території промислового парку діє законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Стаття 4. Умови створення промислового парку
Промислові парки створюються на земельних ділянках, що перебувають у приватній, державній або комунальній власності.
Облаштування промислових парків здійснюється керуючою компанією за рахунок власних або запозичених коштів.
На земельній ділянці утворюваного промислового парку можуть бути розташовані об'єкти, що знаходяться у приватній, державній або комунальній власності.
На території промислового парку не можуть знаходитись житлові будівлі.

Стаття 5. Порядок створення та види промислових парків
Промислові парки можуть створюватись за рішенням центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів підприємницької діяльності, відповідно до чого вони розподіляються на:
приватні - створені за ініціативою суб'єктів підприємницької діяльності, які мають намір інвестувати кошти у реалізацію проекту заснування і розвитку промислового парку на земельних ділянках, що знаходяться у приватній власності або передані їм на правах оренди;
регіональні - утворені місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на земельних ділянках, що перебувають у комунальній власності;
державні - засновані Кабінетом Міністрів України за ініціативою центральних органів виконавчої влади та розташовані на земельних ділянках, що перебувають у комунальній або державній власності .
Рішення про створення регіонального або державного промислового парку може бути прийняте лише за згодою відповідного органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, на території яких передбачається розташування промислового парку.
Ініціатор заснування промислового парку у відповідному рішенні обов'язково визначає назву, територію розташування, строк дії, генеральну мету, цілі, і, в разі необхідності – спеціалізацію та інші суттєві ознаки створюваного парку, а також затверджує проект заснування і розвитку промислового парку.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, ухвалюючи рішення про створення промислового парку, зобов'язані передбачити виділення необхідних для реалізації проекту заснування і розвитку промислового парку коштів у обсязі не менше 30% його сукупної вартості, а також визначити керуючу компанію.
Статус титульного промислового парку може бути наданий будь-якому промисловому парку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та за умови виконання таких вимог:
1) територія парку складається з основної, яка забезпечена належною інфраструктурою та має площу не менше 20 га, а також додаткової (призначеної для подальшого розвитку) площею не менше 10 га;
2) розташованим на території промислового парку суб'єктам підприємницької діяльності надається комплекс послуг у обсязі не меншому за мінімальний пакет, визначений Кабінетом Міністрів України;
3) інвестиції, фактично вкладені в основні фонди 1-2 групи для облаштування території промислового парку, становлять не менше граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
4) на його території функціонує не менше 3 суб'єктів промислового парку;
5) сукупна чисельність зайнятих повний робочий день становить не менше
100 осіб;
6) керуюча компанія та суб'єкти промислового парку не мають заборгованості по сплаті до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів тривалістю понад
60 діб (за виключенням тих випадків, коли для таких платежів передбачена відстрочка).
Зміст вимог до промислових парків, перелік документів, які подаються керуючою компанією, порядок прийняття рішення про надання (припинення дії) статусу титульного промислового парку та процедура розгляду відповідних заявок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження на території промислового парку відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
До функцій органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, на території яких розташований промисловий парк, належить розгляд у досудовому порядку спорів, що виникають між керуючою компанією та суб'єктами промислового парку.

Стаття 7. Керуюча компанія промислового парку
Керуючу компанію визначає ініціатор заснування промислового парку: суб'єкт підприємницької діяльності, - юридична особа, зареєстрована згідно законодавства України уповноваженим органом, на території якого розташований промисловий парк; місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; Кабінет Міністрів України.
В разі, коли ініціатором заснування промислового парку виступають місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування або Кабінет Міністрів України, ініціатор створює чи на конкурсних засадах обирає керуючу компанію.
До основних повноважень керуючої компанії промислового парку належать:
облаштування території промислового парку з метою надання індивідуальних земельних ділянок (незабудованих або з об'єктами нерухомості) в оренду (суборенду) суб'єктам промислового парку;
затвердження стратегічних і поточних програм розвитку промислового парку;
проведення конкурсів з відбору суб'єктів промислового парку та укладання з ними договорів у зв'язку з їх розміщенням на території промислового парку;
здійснення разом з відповідними центральними та місцевими органами влади заходів щодо забезпечення законності, правопорядку, економічної та екологічної безпеки на території промислового парку;
здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.
До керуючої компанії промисловим парком можуть застосовуватись такі форми підтримки:
- спрощений порядок надання в оренду або продажу земельної ділянки для запровадження промислового парку;
- звільнення від сплати земельного податку на період облаштування території промислового парку, але не більше, ніж на три роки, виключно за рішенням місцевих органів влади;
- повна або часткова компенсація відсоткової ставки за залученими нею банківськими довгостроковими кредитами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- надання пільг щодо сплати місцевих податків і зборів (крім податку на доходи фізичних осіб) виключно за рішенням місцевих органів влади.
До керуючої компанії титульним промисловим парком додатково можуть застосовуватись такі форми підтримки:
- надання інвестиційного податкового кредиту
Інвестиційний податковий кредит надається шляхом відстрочення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, нарахованих на прибуток від реалізації інвестиційного проекту в порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Проценти за користування інвестиційним податковим кредитом не нараховуються.
Порядок надання та повернення до бюджету інвестиційного податкового кредиту, а також контролю за його цільовим використанням встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Сума інвестиційного податкового кредиту не може перевищувати суму інвестицій, фактично внесених керуючою компанієюі згідно з інвестиційним проектом.
Суми коштів, отриманих в рамках інвестиційного податкового кредиту, використовуються суб'єктами підприємницької діяльності виключно у межах сум, які визначені в інвестиційному проекті, та виключно на цілі, передбачені таким інвестиційним проектом.
- прискорена амортизація основних фондів 2 та 3 групи (крім автомобільного транспорту та запасних частин до них, меблів).

Стаття 8. Вибір та узгодження території розташування промислового парку
Надання в оренду або продаж земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для створення промислового парку здійснюється у такому порядку:
1) керуюча компанія звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням щодо надання в оренду або продажу земельної ділянки для заснування промислового парку;
2) до клопотання про надання в оренду або продажу земельної ділянки додаються обґрунтування її потрібного розміру, цільового призначення та місця розташування, копія документів про державну реєстрацію юридичної особи;
3) орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування протягом 10 днів з моменту реєстрації документів розглядає клопотання щодо надання земельної ділянки в оренду або її продажу і приймає рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою. У разі відмови у наданні в оренду або продажу земельної ділянки відповідне рішення має містити мотивовані пояснення;
4) розробка проекту землеустрою земельної ділянки, на якій передбачається заснування промислового парку, здійснюється відповідно до договору між керуючою компанією та проектною організацією;
5) проект договору оренди або продажу земельної ділянки керуюча компанія погоджує з землекористувачем, спеціально уповноваженим органом по земельних ресурсах, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом, органом охорони культурної спадщини, і, після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подає органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
6) орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у десятиденний термін розглядає погоджений проект надання в оренду або продажу земельної ділянки, приймає відповідне рішення та видає правовстановлюючий документ на цю земельну ділянку;
7) відмову органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено керуючою компанією в судовому порядку.
Надання керуючій компанії в оренду або продаж земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору.

Стаття 9. Умови провадження господарської діяльності
На території промислових парків можуть проваджуватись будь-які види господарської діяльності, не заборонені законодавством.
Провадження учасниками промислових парків господарської діяльності здійснюється після їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку райдержадміністрацією чи виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення, на території яких розташована земельна ділянка під створення такого парку, а також укладення ними з керуючою компанією договорів щодо розміщення на території промислових парків.
У разі порушення учасником промислового парку умов договору керуюча компанія має право в односторонньому порядку розірвати його. Рішення про розірвання договору з керуючою компанією промислового парку може бути оскаржено в судовому порядку. Форма, порядок укладення та розірвання договору визначається керуючою компанією.
До учасників промислового парку, які відповідають затвердженим Верховною Радою України пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та середньостроковим пріоритетним напрямам інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, можуть застосовуватись такі форми підтримки:
- надання інвестиційного податкового кредиту
Інвестиційний податковий кредит надається шляхом відстрочення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, нарахованих на прибуток від реалізації інвестиційного проекту в порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Проценти за користування інвестиційним податковим кредитом не нараховуються.
Порядок надання та повернення до бюджету інвестиційного податкового кредиту, а також контролю за його цільовим використанням встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Сума інвестиційного податкового кредиту не може перевищувати суму інвестицій, фактично внесених суб'єктом підприємницької діяльності згідно з інвестиційним проектом, що реалізується на території промислового парку.
Суми коштів, отриманих в рамках інвестиційного податкового кредиту, використовуються суб'єктами підприємницької діяльності виключно у межах сум, які визначені в інвестиційному проекті, та виключно на цілі, передбачені таким інвестиційним проектом, зокрема на:
придбання устаткування (обладнання) та комплектуючих до них;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
проведення наукових, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;
підготовку конструкторської та технологічної документації, технічних умов, технічних проектів;
створення, розвиток, модернізацію та реконструкцію науково-технологічних, експериментальних та дослідно-промислових дільниць;
патентування розробок, придбання прав на об'єкти права інтелектуальної власності (патентів, ліцензій на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків).
- прискорена амортизація основних фондів 2 та 3 групи (крім автомобільного транспорту та запасних частин до нього, меблів);
- надання пільг щодо сплати місцевих податків і зборів (крім податку на доходи фізичних осіб) виключно за рішенням місцевих органів влади.
Стаття 10. Звітність та контроль
Контроль за цільовим використанням керуючою компанією та суб'єктами промислового парку пільг покладається на центральні та місцеві органи виконавчої влади, уповноважені приймати рішення про надання пільг, передбачених статтями 7 та 9 цього Закону. Зазначені органи раз на рік подають звіти про обсяги надання, ефективність застосування пільг та цільове використання коштів, - на розгляд Кабінету Міністрів України. Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами України.
Промислові парки та їх суб'єкти щорічно за формою та у порядку, встановленому Державним комітетом статистики, подають звіт про свою діяльність. На основі цих даних Міністерство економіки України щорічно здійснює аналіз діяльності промислових парків в Україні та розробляє заходи з управління їх розвитком, які узгоджує з загальнодержавними програмами та пріоритетами, а також опрацьовує і подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо сприяння розвитку промислових парків.

Стаття 11. Розв'язання спорів
Спори за участю суб'єктів промислового парку, керуючої компанії промислового парку, органів центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування з питань діяльності промислових парків, фізичних і (або) юридичних осіб іноземних держав підлягають розгляду відповідно до законодавства України.

Стаття 12. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
2. Внести наступні зміни до законодавчих актів України:

1) Абзац перший статті 3 Закону України „Про систему оподаткування”
(№1251-XII) (Відомості Верховної Ради, 1991 р., N39, ст.510) викласти у такій редакції:
„стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції, а також створення та розвитку промислових парків”.

2) Пункт 8.6 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (№334/94-ВР) (Відомості Верховної Ради, 1995, №4, ст. 28) доповнити підпунктом
8.6.5 такого змісту:
"8.6.5. Установити, що для керуючих компаній титульних промислових парків і суб'єктів промислових парків, які відповідають затвердженим Верховною Радою України пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та середньостроковим пріоритетним напрямам інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, як це передбачено Законом України "Про індустріальні (промислові) парки", може застосовуватись щорічна
20-відсоткова норма прискореної амортизації основних фондів 2 і 3 груп (крім автомобільного транспорту та запасних частин до нього, меблів).
При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення";

3) Статтю 14 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (№2181-III)
(Відомості Верховної Ради, 2001, N10, ст.44) доповнити новим підпунктом такого змісту:
“14.1.5. Користування податковим інвестиційним кредитом керуючою компанією титульного промислового парку та суб'єктами промислового парку, які відповідають затвердженим Верховною Радою України пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та середньостроковим пріоритетним напрямам інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про індустріальні (промислові) парки”.

4) Статтю 12 Закону України „Про плату за землю” (N 2535-XII) (Відомості Верховної Ради, 1992, N 38, ст. 560) доповнити пунктом наступного змісту:
„26) керуючі компанії промисловими парками на період облаштування території промислового парку, але не більше, ніж на три роки, виключно за рішенням місцевих органів влади, як це передбачено Законом України „Про індустріальні (промислові) парки”.
3. Кабінету Міністрів України:
внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
у тримісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
______________________________________

Абзац третій статті 5 викласти у такій редакції:
регіональні - утворені місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на земельних ділянках, що перебувають у комунальній власності або на правах консорціуму, якщо земельні ділянки знаходяться в приватній та іншій формі власності;

Створити державний та регіональні інвестиційні фонди для підтримки розвитку промислових парків державної та муніципальної власності, які будуть передбачати розробку та створення механізму надання Інвестиційним фондом фінансової допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для розвитку промислових парків державної та муніципальної власності на першому етапі становлення. Кошти направляти на створення інфраструктури та підтримку керуючої компанії муніципальної або державної власності.